Назад у майбутнє: витоки та перспективи професії HR

Истоки профессии ЧР

Вважається, що професія HR молода — виникла завдяки індустріальному буму, конкуренції та змішуванню ринків. Зацікавившись цим питанням, автор у статті робить невеликий екскурс в історію професії HR, висловлює, можливо, дещо сміливу думку про ймовірність справжнього коріння цього ремесла і, спираючись на своє бачення, робить припущення щодо найближчих його перспектив

Менеджер з персоналу — одна з найпоширеніших професій сучасності. Сфера управління персоналом активно розвивається, а HR гідно займає провідне місце в бізнес-структурах. І якщо ще 10 років тому в Україні лише найпрогресивніші керівники боязко називали своїх колишніх кадровиків менеджерами з персоналу і надавали їм розширені повноваження, то вже зараз стало очевидним: функція HR — невід’ємна складова успішного бізнесу.

 

Історія професії HR

Слово «професія» запозичене з латинської мови й у перекладі означає «публічно оголошую своєю справою». Тобто той, хто оголосив щось своєю справою, найімовірніше, володіє певними теоретичними знаннями, навиками, досвідом, що дають змогу добре виконувати цю справу і яких достатньо для отримання за таку роботу винагороди. У російській мові слово «професія» з’явилося лише у XVIII ст., а в кінці XIX ст. — його похідні.

Професій у сучасному розумінні цього слова в доісторичні часи (до початку створення осілих поселень) не було. Люди займалися різними необхідними для виживання видами діяльності (полюванням, збиранням) лише для задоволення своїх поточних потреб і кочували з місця на місце. Розподіл праці, безумовно, був, але назвати таку форму зайнятості професією не можна.

Перші справжні професії з’явилися, коли людина почала створювати осілі поселення, встановлювати кордони, системно займатися обробкою земель, опанувала гончарну та ковальську справи. Саме товарний обмін спочатку в чистому вигляді, а потім з використанням грошей закономірно призвів до того, що одна й та ж людина вже не могла одночасно забезпечувати собі комфортне за тими мірками існування. А розподіл праці, у свою чергу, дав можливість людині удосконалювати свої навики, займаючись постійно однією справою, і сприяв виникненню такої категорії, як «професія».

 

Для того, щоб пізнати нове, необхідно вивчити старе.

Конфуцій

Истоки профессии ЧРБезперечно, заняття «своєю справою» є важливою характеристикою Homo Sapiens. Саме реалізовуючись у своїй справі, людина стає справжньою людиною і має можливість прожити повноцінне життя. Уже в «Бхагавадгіті», пам’ятці староіндійської філософської думки, написаній на санскриті й складеній за декілька століть до нашої ери, висловлюються важливі для нашої теми думки:

«Краще виконувати свої обов’язки навіть недосконало, ніж чужі обов’язки досконало. Краще померти, виконуючи свій обов’язок, чужа дорога небезпечна» (вірш 3.35 «Бхагавадгіти» в перекладі С. Неаполітанського);

«Краще виконувати свої власні обов’язки, хоч би й нікчемні, ніж обов’язки іншого, хоч і високі! Виконуючи обов’язки, що витікають з її власної природи, людина не чинить тим самим гріха» (вірш 18.47 «Бхагавадгіти» в перекладі В. Антонова).

Ці рядки свідчать про велику увагу, яка приділялася справі людини, її професії ще в стародавні часи.

Нам, HR-менеджерам ХХІ ст., напевно важливо не просто добре виконувати свій професійний обов’язок, але й розібратися з тим, що ж насправді приховано під загальною назвою професії «Менеджер з персоналу», який глибинний сенс дійшов до нас крізь століття. Адже існує думка, що якою б великою нам не здавалася різноманітність професій нашого часу, всі вони всього лише листя на гілках великого дерева древніх професій.

Імовірно, не вистачить аркуша А4, щоб переписати всі нові назви професій, які так чи інакше пов’язані з продажами та які зводяться, врешті-решт, до однієї древньої професії — торговець.

Важливість розуміння коріння професій обумовлена необхідністю розібратися в базових законах, які, сформувавшись одного разу, ускладнюються й конкретизуються, зберігаючи при цьому найголовнішу суть професії — її важливість, корисність для людини та її розвитку.

Сьогодні, що не має вчора, не має завтра.

Марина Цвєтаєва

Кадровик УкраиныЯкщо ми звернемося до історії професії HR, то побачимо, наскільки вона нетривала порівняно з відомими нам стародавніми професіями.

Назва професії «HR-менеджер» утворилася від англійського Human Resource (людські ресурси). Тобто HR-менеджер — це фахівець, який організовує процеси, пов’язані з управлінням персоналу компанії.

Історію виникнення професії HR слід розглядати окремо на західному і пострадянському просторі. Західна версія виникнення професії менеджера з персоналу датується кінцем XIX ст. Саме тоді керівництво деяких американських компаній як експеримент виділило окрему людину, яка повинна була контролювати роботу працівників, тим самим сприяючи підвищенню ефективності їх праці. Мабуть, цілеспрямоване підвищення уваги до персоналу принесло свої позитивні результати, що й призвело до формування окремих обов’язків менеджера з персоналу.

У 1911 р. американець Фредерік У. Тейлор опублікував книгу «Принципи наукового менеджменту». Він звернув увагу на значущість людського чинника в розвитку компанії.

Потреби бізнесу сприяли становленню професії: повсюдно почали з’являтися програми в університетах, курси підвищення кваліфікації, сформувалися співтовариства і асоціації, які сформулювали професійні вимоги та морально-етичні принципи роботи HR-менеджера.

До кінця 1960-х управління персоналом стали вважати головною умовою підвищення ефективності бізнесу, а до 1970-х вже у загальних рисах склалася сучасна концепція управління персоналом, те, що ми зараз називаємо HR-менеджмент.

Вітчизняна історія також багата на важливі для формування HR-професії події. Вважається, що історичне коріння сучасних HR-менеджерів — це кадрові служби.

Перша згадка про розрядний указ (військовий опис ратних людей з позначенням їх посад) з питань комплектування, обліку грошових окладів для особового складу армії Російської держави датується 1478 р.

У 1835 р. у Російській імперії було ухвалено положення «Об отношениях между хозяевами фабричных заведений и рабочими людьми, поступающими на оные по найму». Цей документ вперше доступно регламентував трудові відносини між найманими працівниками та їх роботодавцем.

У XX ст. на всій території колишнього СРСР кадровики виконували функції революційного нагляду, дотримання ієрархії, контролю за робітниками на заводах і державних підприємствах. Основні вимоги до HR-менеджерів тих часів: дотримання дисципліни, приналежність до партії, активність, «чисті» анкетні дані, знання інструкцій і ГОСТів, що забезпечують безпеку підприємства та виконання планів.

Методи, якими користувалися кадровики минулого століття, відрізнялися, але цілі збігалися. Так, є версія, що на виробництвах була спеціальна людина, яка сиділа в центрі великого залу (наприклад, виробництво з пошиття одягу) і виконувала два важливих завдання: контролювала працівників і читала в мікрофон класичні твори, одночасно надихаючи й просвіщаючи працівників.

Истоки профессии ЧРОрганізації праці та ефективності працівників на території колишнього СРСР приділялося багато уваги. Так, у 1970-1980 роках на багатьох великих підприємствах діяли лабораторії наукової організації праці, соціологічні та психологічні служби допомоги персоналу.

З 1990-х років на території колишнього СРСР з приходом іноземних інвестицій професія HR набула більш значимої ролі. А з 2000-х відбувається досить чітке розділення на кадровиків (які забезпечують документальне оформлення трудових відносин відповідно до вимог законодавства, облік працівників і підготовку необхідної звітності для держорганів) і менеджерів з персоналу.

Зважаючи на аналіз «класичної» історії професії менеджера з персоналу виходить, що їй лише близько 200 років. Молода професія, нічого не скажеш. Але чи так це насправді? Пропоную пригадати кілька найдревніших професій людини розумної.

Вождь або керівник. Той, хто веде, бере на себе ухвалення рішень, розробляє план дій, усуває перешкоди, піклується про свій народ, допомагає досягти мети, знайти своє місце в ієрархії й реалізуватися.

Священнослужитель або шаман. Той, хто служить великому богу (справі), шанує традиції, виконує ритуали, посвячує, навчає правилам поведінки, зберігає відданість і заряджає своєю вірою інших людей.

Лікар або фармацевт. Лікує тіло й душу. Завжди фокусує увагу на пацієнті, підбирає індивідуальне зілля, придумує нові рецепти для підняття духу й повернення людини до життя. Мудрий, розсудливий, добрий, експериментує й досліджує.

Вчитель. Виступає в ролі наставника, помічника, тренера. Веде в дорослий світ, навчає премудростям існування в даному просторі, створює умови для швидкого опанування науки, виступає прикладом для наслідування, надихає й розвиває.

Работорговець. Відбирає кращих, здоровіших, ефективніших. Продає потрібному господареві, розкривши достоїнства, забезпечивши тривалу і вдалу симбіотичну взаємодію обох.

Донощик. Інформує про те, що відбувається в місті, доносить на своїх сусідів. Донощик повинен був розповідати про кожну маленьку провину, про будь-яку значиму подію: сварку, закоханість, борг. Володіючи інформацією про своїх підопічних, древні правителі могли легко управляти країною.

Юрист. Забезпечує дотримання правил, підтримуючи рівновагу в спільноті, захищає ображених і карає винних, даючи іншим зрозуміти, що так робити не можна. Допомагає відстоювати інтереси і ухвалювати нові закони, що відповідають потребам суспільства.

Організатор свят або розпорядник. Організовує бенкети, свята, ритуальні заходи, де кожний може проявити себе в новій ролі, розслабитися, порушити звичні норми, реалізувати свої бажання й зарядитися енергією на майбутнє.

Впізнаєте себе? Менеджер з персоналу часто поєднує в собі всі ці та деякі інші додаткові функції, забезпечуючи в результаті високу продуктивність команд, допомагаючи власникові та сприяючи розвитку бізнесу.

Истоки профессии ЧРПогляд у майбутнє

Зробивши екскурс у минуле професії менеджера з персоналу і запропонувавши, можливо, дещо провокаційну гіпотезу «першопрофесій» сучасного HR-менеджера, залишається лише здогадуватися, що чекає на нас далі. Уже зараз ми можемо спостерігати, як вдало інтегруються професії HR і коуча, HR і тренера, HR і маркетолога.

Водночас професія менеджера з персоналу продовжує дедалі більше розгалужуватися за вузькими спеціалізаціями. Так, з’явилися менеджери з підбору персоналу або рекрутери (від англ. recruit, що спочатку означало «найм для військової служби»), фахівці з навчання (внутрішні тренери), HR-консультанти, HR-аудитори, фахівці з компенсацій і пільг, фахівці з корпоративної культури і внутрішніх комунікацій, HR-маркетологи, HR-аналітики, фахівці з HR-бенчмаркінгу і HR-брендингу.

Виділення певного спектру завдань і поглиблення функцій HR свідчить про активний розквіт нашої професії й обіцяє великі перспективи для розвитку тих, хто обрав роботу з «людськими ресурсами».

Світові тенденції неухильно підводять нас до того, що незвичайні поєднання різних сфер діяльності затребувані, актуальні й даватимуть несподівано цікаві результати.

Але незважаючи на різноманітність напрямів HR та тенденції до розмивання кордонів між професіями, можемо висловити припущення, що поки на першому місці стоятиме людина (працівник), розкриття її потенціалу, ускладнення бізнес-системи і розвиток людства в цілому, ми можемо бути спокійні за нашу професію.

Станіслава Стефановська

Опубліковано в професійному журналі “Кадровик України”, листопад 2016

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *