PROFI-ІНТЕРВ’Ю с Вахтанґом Кебуладзе: філософія вина

Вахтанг Кебуладзе, Философия вин
Вахтанґ Кебуладзе – доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Народився в Києві. 1994 року закінчив філософський факультет Київського університету. 1998 року захистив кандидатську дисертацію, 2012 — докторську. Співголова Українського феноменологічного товариства. Головні напрями наукових досліджень: феноменологічна філософія і феноменологічна соціологія. Перекладач, автор понад 70 наукових публікацій, а також монографії «Феноменологія досвіду» та збірки есеїв «Чарунки долі». Автор та ведучий циклу філософських зустрічей «Філософія вина», де відбувається знайомство з різними європейськими країнами через культуру виноробства та споживання вина.

Вахтанґ Кебуладзе
Становище людини — це хитке балансування між божественним і звірячим. Культура, перетворюючи природу, запобігає нашому озвірінню, але потребує природності, аби самій не перетворитися на бездушну штучність. Вино — це жердина, яка допомагає нам у цьому балансуванні. Вахтанґ Кебуладзе
КП – кореспондент PROFI
ВК – Вахтанґ Кебуладзе
КП: Вахтанґ, дякую, що погодились зустрітися! По-перше, розкажіть, будь ласка, що сприяло виникненню у вас ідеї створити і провести цикл зустрічей «Філософія вина»?
Вахтанґ Кебуладзе: Це не зовсім моя ідея. Є такий сучасний німецький філософ- Бернгард Вальденфельс. Я переклав українською його твір «Топографія чужого». Ми часто з ним зустрічалися. В 2005 році на конференції в Австрії він розповів, що регулярно приїздить в Італію на запрошення місцевих виноробів, аби прочитати лекції на тему «Філософія вина». Ми не обговрювали з ним деталі цього курсу, тож я аж дотепер не знаю, про що саме він у ньому розповідав, але сама ідея мені дуже сподобалася. Втім в академічному середовищі цей проект не мав сенсу, а поза академічного простору подібних запитів на той час не було… Це, до речі, тенденція останніх часів: філософія та гуманітаристика виходять у public space. Я пригадав цю ідею та вирішив її реалізувати. Рік тому я зробив перший курс з сомельє Ганною Янченко. Ми зупинилися на такому форматі: п’ять країн (Греція, Німеччина, Грузія, Франція, Іспанія), п’ять філософсько-літературно-мистецьких сюжетів та відповідно вина цих країн. Теперішній курс третій. До нього я додав ще Угорщину та токайське вино.

Веласкес. Триумф Вакха, или Пьяницы. 1628-1629
КП: Чому саме вино стало об’єктом вашої уваги?
Вахтанґ Кебуладзе: Мені хотілось чогось провокаційного, хотілось вийти за межі академічного сприйняття філософії. Зрештою показати, що будь-який предмет може стати темою філософського осмислення. Тому й вино. До того ж сам процес виробництва та споживання вина криє в собі філософські сюжети.
Якби я міг, я б екстрагував із красивої дівчини її духовну сутність і очищав, стискав, дистилював, фільтрував і кристалізував, аж поки не отримав би неминущу й концентровану есенцію. Урешті-решт я би отримав із цієї красивої жінки дорогоцінне каміння. Або вино – але тоді не через кристалізацію, а через розчинення. Бела Гамваш
КП: Ви обрали 6 країн для знайомства з культурою виноробства. Яким принципом ви керувалися?
Вахтанґ Кебуладзе: Принцип простий. По-перше, країни з давньою історією виробництва і споживання вина. По-друге, мені було потрібно знайти якийсь інтелектуальний сюжет.
КП: А яка з цих шести винних культур найближча до вас?
Вахтанґ Кебуладзе: Важко відповісти однозначно. Вино для мене – це медіум, посередник між буденними практиками і культурою в цілому. «Філософія вина» – це спроба поглянути на те, як в інтелектуальних традиціях різних країн представлена тема вина. Спираючись на філософські й літературні сюжети, я, як конструктор, збираю різні аспекти вина, висвітлені в різних країнах. Спочатку ми розуміємо частку, потім ми намагаємось зрозуміти ціле, а коли ми зрозуміли ціле, ми сягаємо нового рівня розуміння окремих частин. Так само і в цьому курсі. Спочатку ми з’ясовуємо, що таке вино у давній Греції, Грузії, Угорщині, аби згодом зрозуміти, яку роль відіграє вино в історії і культурі всього людства. І кожен новий крок додає щось до розуміння цілого. Своєю чергою, нове розуміння цілого дає поглиблене розуміння окремих часток. Наприкінці курсу я сподіваюсь створити поліфонічне розуміння вина в людській культурі.

Тициан. Вакханалия. 1523-1526
КП: Яким чином, на ваш погляд, культура виноробства пов’язана з культурою в цілому?
Вахтанґ Кебуладзе: Мені здається, що європейська цивілізація, яка виникла на півдні Європи, народжувалась одночасно з культурою виноробства. Зрештою, звідкіля походить слово «культура»? Культура – це обробляння землі, землеробство, одним із шляхетніших видів якого є плекання лози. Культура – це тривалий процес. І виноробство це тривалий, повільний процес, який потребує багато років, наявності традицій та досвіду.
КП: Чому, як ви гадаєте, можна навчитись у винороба?
Вахтанґ Кебуладзе: Мабуть, саме тому, що є невід’ємною складовою виноробства: неспішності, повільності, зв’язку з традицією.
КП: В Україні культура виноробства знаходиться на етапі розвитку і, схоже, великі винороби насамперед займаються просвітницькою діяльністю – навчають людей культурі споживання вина. Як ви вважаєте, який позитивний вплив це матиме на наших людей з часом?
Вахтанґ Кебуладзе: Вино це не засіб сп’яніння, а елемент містерії, спосіб долучитися до культури та давніх традицій. Воно дарує нам шанс уповільнитися, сконцентруватися на головному, віддати шану традиціям і згадати минуле, аби сповнити сенсом наше теперішнє й вгадати наше майбуття.

Никола Пуссен. Вакханалия. 1625-1626
Коріння сп’яніння у коханні. Вино – це плинне кохання, дорогоцінне каміння – це кристалізоване кохання, жінка – це жива сутність кохання. Бела Гамваш
КП: Є думка, що в решті решт вино ділиться на дві групи: те, що вам смакую і те, що ні. Прокоментуйте будь ласка?
Вахтанґ Кебуладзе: Так можна сказати про все інше: їжу, людей, зрештою про буть-що у житті. Але багато чого залежить від психотипу. Є консервативні люди, які знайшли те, що їм припало до смаку, і більше не хочуть експериментувати. Натомість є люди, які шукають нові смаки та переживання. В такому випадку «смакує-не смакує» вже на другому плані. Такі люди готові пізнавати культурне розмаїття. Врешті-решт, це питання відкритості до нового досвіду та знання.
КП: Якими якостями (характеристиками, особливостями) повинна володіти людина, щоб зрозуміти вино?
Вахтанґ Кебуладзе: Наша чуттєвість приблизно однакова. Звісно, є талановиті дегустаторі та сомельє’є. Але будь-яка людина може долучитися до культури споживання вина. Далі все залежить від готовності розвиватися в цьому напрямку та тренувати свої здібності.
КП: І все ж таки: що таке вино для вас?
Вахтанґ Кебуладзе: Я намагаюся зібрати різні маркери, які для мене позначають сприйняття вина у різних авторів. Це й сюжет споглядання та сп’яніння, який я віднаходжу в Давній Греції; це й діонісійський елемент – сп’яніння як можливість прориву до ірраціонального, хаотичного. Це і концепція «веселого трагізму» грузинського філософа Мераба Мамардашвіллі. Це також порівняння вина з плинним цілунком в творчості угорського поета Бела Гамваша. Це й те, що потім додає Бодлер – вино як божественний дарунок, завдяки якому людина стає подібна богу. І нарешті найсумніший сюжет есею Ортега-і-Гасета «Три картини про вино». Він показує, як у сучасному світі вино перетворюється із сакральної теми на тему гігієни й алкоголізму.
КП: Хто такий на вашу думку справжній гурман?
Вахтанґ Кебуладзе: Це людина, відкрита до нового досвіду. Вона шукає відтінки нового смаку та переживань. І вона здатна отримати від цього насолоду і чомусь навчитися.
КП: Хто такий на вашу думку професіонал?
Вахтанґ Кебуладзе: Головна ознака професіонала – це життя за принципом «lifelong learning», тобто навчання упродовж всього життя, сталий розвиток. Це, до речі, означає, що справжній професіонал вчасно усвідомлює необхідність навчатися у своїх учнів.
КП: Щиро дякую вам, Вахтанґ, за можливість зануритися у містичний світ, який народжується на перетині двох магічних сфер – філософії та вина!

З Вахтанґом Кебуладзе. Осінь 2016
Кореспондент – Станіслава Стефановська, тренер БШ #PROFI.

Комментарии:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *